|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Склад
1 мл препарату містить діючу речовину:
тіамулін – 100 мг (у формі тіамуліну гідроген фумарату).
Допоміжні речовини: спирт бензиловий, поліетиленгліколь, пропіленгліколь, вода для ін'єкцій.
Фармакологічні властивості
АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01XX92 – Тіамулін.
Тіамулін є бактеріостатичним напівсинтетичним антибіотиком плевромутилінової групи, діє на рибосомному рівні, гальмуючи синтез білку в бактеріальній клітині.
Дія тіамуліну проявляється на рівні 70S субодиниці рибосом, а основне первинне місце зв'язку знаходиться на 50S субодиниці, можливе вторинне місце – в місцях з'єднання субодиниць 50S та 30S. Тіамулін гальмує синтез білків мікроорганізмів, створюючи біохімічно неактивні ініціативні комплекси, що попереджують ріст поліпептидного ланцюга.
Тіамулін діє проти грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix spp., Listeria spp.) та грамнегативних (Pasteurella spp., Klebsiella pneumoniae, Actinobacillus (Haemophilus) spp., Fusobacterium necrophorum, Bacteroides spp., Campylobacter spp., Lawsonia intracellularis) бактерій; мікоплазм (M.hypopneumoniae, M.hyorhinis, M.hyosynoviae, M.synoviae, M.gallisepticum, M.meleagridis); лептоспір (Leptospira spp.); спірохет (Serpulina hyodysenteriae, S. innocens, S.pilosicoli, S.suis); трепонем (T.hyodysenteriae) та хламідій (Chlamydia spp.).
Тіамулін у незначній мірі діє проти ентеробактерій, таких як Salmonella spp., Escherichia соlі.
Тіамулін швидко абсорбується у кров, добре розподіляється в організмі та концентрується у тканинах легень після внутрішньом’язової ін’єкції. Після парентерального застосування (доза 10 та 15 мг/кг м.т.) найвищі рівні в сироватці крові були виявлені через 2 години після введення. Після внутрішньом’язової ін’єкції тіамуліну в дозі 15 мг/кг м.т. Сmах та Тmах у сироватці крові становить 0,77 мг/мл та 2 години, відповідно. Через дві години після введення терапевтичної дози концентрації тіамуліну в легеневому (15,6 рг/мл) та бронхіальному (6,0 рг/мл) епітелії були набагато більшими, ніж у плазмі крові. Концентрація тіамуліну в легенях, слизовій оболонці товстої кишки та товстій кишці становили 26,9; 2,58 та 3,09 мг/г, відповідно.
Більше 95% терапевтичної дози Тіамуліну виводиться з організму свиней швидше, ніж за одну добу. Тіамулін добре метаболізується, приблизно 60% застосованої дози виводиться з жовчю, а близько 29% з сечею.
Застосування
Лікування свиней, хворих на дизентерію, ілеїт (проліферативна ентеропатія), спірохетний ентероколіт, ензоотичну бронхопневмонію, актинобацильозну плевропневмонію і мікоплазмозний артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тіамуліну.
Дозування
Внутрішньом’язово у дозах:
|
Показання до застосування |
Доза |
Курс лікування |
|
Дизентерія, спірохетоз, проліферативна ентеропатія та ентероколіт |
2,0 мл препарату на 25 кг (8 мг тіамуліну на кг/маси тіла) |
Одноразово (у важких випадках ін’єкцію повторюють через 24 години) |
|
Ензоотична бронхопневмонія та мікоплазмозний артрит |
3,0 мл препарату на 25 кг |
1 раз на добу, протягом 3-х діб |
|
Плевропневмонія, викликана Аctinobacillus pleuropneumoniae |
4,0 мл препарату на 25 кг |
1 раз на добу, протягом 3-х діб |
Кількість препарату для введення в одне місце ін’єкції має становити не більше 2,5 мл.
Протипоказання
Не застосовувати при підвищеній чутливості до тіамуліну.
Не застосовувати для нецільових тварин.
Не застосовувати препарати, які містять монензин, наразин чи саліноміцин щонайменше протягом 7 діб до, під час та після лікування тіамуліном.
Не застосовувати тваринам з порушенням функції печінки.
Не застосовувати свиноматкам в перші 5-6 тижнів поросності.
Застереження
Побічна дія
При застосуванні препарату відповідно до інструкції побічних явищ і ускладнень не встановлено.
У разі появи алергічних реакцій застосування препарату припиняють і призначають антигістамінні лікарські засоби та симптоматичне лікування.
При значному передозуванні у тварин може спостерігатися діарея, анорексія, нефротоксичні ефекти.
Особливі застереження при використанні
Рекомендується перед застосуванням препарату визначити резистентність мікроорганізмів до тіамуліну.
Період виведення (каренції)
Забій тварин на м'ясо дозволяють через 10 діб після останнього застосування препарату. Отримане до зазначеного терміну м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.
Форма випуску
Флакони з темного скла, закриті гумовими корками під алюмінієву обкатку по 10, 50 та 100 мл.
Зберігання
Темне, недоступне для дітей місце за температури від 5°С до 25°С.
Термін придатності – 2 роки.
Після першого відбору з флакону – 28 діб за умови зберігання його у темному місці за температури від 5°С до 25°С.