Захист проти хвороби Гамборо: Вакцини на основі українських ізолятів вірусу ІБХ (vvIBDV)

Наталія Шевченко, начальник відділу живих ембріональних вакцин для птахівництва, ТОВ «БіоТестЛаб»
Валерія Килименко, керівник відділу впровадження ветеринарних препаратів, ТОВ «БіоТестЛаб»
Юрій Собко, науковий консультант, ТОВ «БіоТестЛаб»

За матеріалами публікації в журналі «Тваринництво сьогодні» (№6/2021)

У попередній публікації читайте про інфекційну бурсальну хворобу птиці (ІБХ, хвороба Гамборо): джерела збудника, клінічні ознаки, методи боротьби із захворюванням.

У цій публікації ми зупинимося на класифікації ізолятів вірусу ІБХ та вакцинах, розроблених для профілактики інфікування птиці високовірулентними вірусами, поширеними в Україні.

Нагадаймо, вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ, хвороба Гамборо) є однією з основних причин економічних втрат у птахівництві. Захворювання призводить до імуносупресії, зниження виробничих показників, характеризується високою смертністю, часто без чітких клінічних ознак.

Особливо актуальною проблема хвороби Гамборо стала в 90-х роках ХХ століття в зв'язку з поширенням в Європі, Азії й Африці високовірулентних штамів вірусу ІБХ (vvIBDV). Тоді як у країнах Америки превалюють варіантні штами, які не здатні викликати клінічний прояв захворювання, при цьому призводять до вираженого імуносупресивного стану організму. Головним антигеном вірусу ІБХ є білок VP2. Ген VP2 містить гіперваріабельний регіон, мутації в якому призводять до появи нових антигенних варіантів вірусу.

На сьогодні загальноприйнятою є класифікація вірусів хвороби Гамборо, запропонована Дарелом Джеквудом у 2017 році і заснована на геногрупах, ідентифікованих у результаті філогенетичного аналізу гіперваріабельного вірусного білка (hvVP2) штамів IBDV у всьому світі. Було ідентифіковано сім основних геногруп, деякі з яких географічно обмежені, інші мають глобальне поширення. Наприклад, віруси геногрупи 2 фіксують тільки в Америці, віруси геногруп 4, 5, 6, 7 територіально виокремлені на окремих континентах. Віруси геногруп 1, 3 поширені глобально: в Європі, Азії, Африці (див. схему).

Класифікація ізолятів вірусу ІБХ (Daral J. Jackwood, Linda O. Michel, 2017):

Згідно цієї класифікації, геногрупа 3 (G-3) є найбільш наповненою ізолятами, включаючи високовірулентні віруси ІБХ (vvIBDV), виділені в різних частинах світу, в тому числі в Україні. Так, за даними Центру ветеринарної діагностики, за останні роки (2012-2020 рр.) у нашій країні захворювання птиці хворобою Гамборо пов'язані виключно з інфікуванням високовірулентними вірусами (vvIBDV).

Як правило, реєструють дві форми ІБХ. Перша — клінічна, яка супроводжується високим відсотком зараження птиці в поголів'ї, високою смертністю, наявністю піку. Для цієї форми характерні специфічні патзміни: набряк і гіперемія бурси Фабриціуса (може набувати розміру і кольору стиглої вишні), виражені крововиливи на стегнових і грудних групах м'язів, збільшення і бліде забарвлення нирок.

Другий прояв впливу високовірулентних вірусів хвороби Гамборо на птицю — це субклінічна або економічна форма. Протікає без виражених клінічних і патанатомічних змін. Можна виявити тільки за неспецифічними ознаками: зниження однорідності поголів'я і приростів, збільшення конверсії корму. Ефективність програми вакцинації при субклінічній формі перебігу захворювання контролювати складно. Причому одразу можна і не помітити негативний вплив польового вірусу на зграю. У більшості випадків захворювання на перших етапах діагностують рідко, тим самим створюючи передумови для розмноження вірусу на підприємстві, посилення його тиску.

При ураженні бурси Фабриціуса високовірулентними штамами, як правило, відбувається виснаження фолікулярної тканини без можливості подальшого відновлення, що призводить до імуносупресії всього організму і проявляється наявністю вторинних бактеріальних інфекцій, слабкою імунною відповіддю проти хвороби Ньюкасла та відставанням за основними виробничими показниками: вага птиці, тривалість життя тощо.

Інструментом для оцінки стану епізоотичної ситуації, пов’язаної з хворобою Гамборо, є молекулярні методи діагностики. Сучасна методика дозволяє швидко і ефективно детектувати вірус у клінічному матеріалі (бурси Фабриціуса, клоакальні змиви, мазки-відбитки бурси Фабриціуса) і аналізувати нуклеотидну послідовність геномів різних польових штамів вірусу ІБХ, що дає змогу здійснювати підбір вакцини для профілактики ІБХ у кожному окремому господарстві.

Суворе дотримання заходів біобезпеки, ретельне очищення та дезінфекція грають вирішальну роль у зниженні вірусного навантаження. Успішна вакцинація повинна забезпечувати не тільки захист птахів від клінічного прояву захворювання, а й захищати від поширення вірусу на майданчику, не допускати безсимптомну циркуляцію вірусу (субклінічна форма) зі збільшенням вірусного тиску.

Вибір оптимальної вакцини повинен задовольняти такі вимоги:

- відповідність генетичного профілю польового і вакцинного штамів (ефективність вакцинації безпосередньо залежить від генетичної спорідненості вакцинних і польових штамів вірусу);

- формування раннього імунітету у поголів’ї (залежить від швидкості колонізації бурси Фабриціуса вакцинним штамом);

- відсутності імуносупресивного впливу на бурсу Фабриціуса.

Зроблено в Україні

На сьогодні на вітчизняному ринку доступні вакцини проти хвороби Гамборо, розроблені на основі виділених на території нашої країни ізолятів вірусу ІБХ. Ефективність вакцин, розробником і виробником яких є компанія БІОТЕСТЛАБ, досягнута за рахунок максимального ступеня подібності ділянок гена VP2 польовим українським ізолятам по відношенню до антигенного профілю вакцинних штамів POLIMUN. За рахунок чого формується специфічна поствакцинальна імунна відповідь до циркулюючих штамів вірусу ІБХ. Антигенні відмінності вакцинних штамів POLIMUN забезпечують можливість адаптації вакцин до різних епізоотичних ситуацій та підбору оптимальної програми для кожного підприємства.

Вакцина Полімун ІБХ+ (штам МВ/3) відноситься до 3-ї генетичної групи і має спільне походження з високовірулентними вірусами хвороби Гамборо (vvIBDV), виділеними в Україні.

Вакцинний штам колонізує бурсу Фабриціуса в ранні терміни (через 3 дні після вакцинації), за рахунок чого викликає формування ранньої імунної відповіді, захищаючи птицю від інфікування. Застосування вакцини в ранні терміни дає змогу «випередити» польовий вірус, і тим самим викликати раннє формування імунної відповіді і захист птиці.

Вакцинний вірус має трансмісивну активність, тобто здатність до швидкого горизонтального поширення на нещеплене поголів'я, що є додатковим бонусом у випадку якщо під час вакцинації не все поголів'я змогло отримати імунізуючу дозу вакцини. За рахунок швидкого горизонтального поширення птахопоголів’я зможе сформувати 100% груповий імунітет.

Формування у поголів'я раннього специфічного імунітету проти vvIBDV, циркулюючого в господарстві, відповідає основним вимогам до програми вакцинації. Вакцина Полімун ІБХ+ забезпечує захист птиці як від клінічного так і субклініческго прояви захворювання, сприяє зниженню польового тиску високовірулентні вірусу ИББ (vvIBDV), а згодом і елімінації вірусу.

Таким чином, стратегія захисту птиці проти хвороби Гамборо розробляється відповідно зі знанням специфіки вірусів ІБХ, що циркулюють на підприємстві і підбором відповідних оптимальних програм вакцинації птиці.

Завантажити статтю