Валерій Белоконь, науковий співробітник ТОВ «БІОТЕСТЛАБ», канд. вет. н.
Анна Александрова, керівник напряму кролівництво ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»
Повну версію статті читайте в журналі «Тваринництво сьогодні» (№4/2021)
Не секрет, що саме вакцинація в тваринництві і птахівництві є необхідним запобіжним заходом, націленим на забезпечення здоров'я поголів’я, його збереження, продуктивність.
У кролівництві актуальною є вакцинація проти геморагічної хвороби та міксоматозу. Геморагічна хвороба (ГХК або вГХК) є найнебезпечнішим інфекційним захворюванням кролів, оскільки не піддається лікуванню. ГХК за інфікування штамами другого серотипу найчастіше перебігає в гострій та блискавичній формах. За такої умови загибель наступає через 8-12 годин з моменту інфікування. При щільному утриманні тварини заражаються швидко, за ланцюговим принципом. Таким чином, ГХК може призвести до загибелі 50-80% поголів’я.
Небезпечність хвороби полягає ще й у тому, що за загрози тотального зараження невакцинованого поголів’я екстрена вакцинація може не допомогти: початковий ефект починається не раніше 7-го дня з моменту щеплення. А стійкий імунітет формується на 21-28-й день після вакцинації. Така особливість формування захисту — в пізні терміни — пов’язана з тим, що всі вакцини проти геморагічної хвороби кролів є інактивованими (неживими).
Міксоматоз кролів за рівнем загрози «посідає» друге місце після геморагічної хвороби, та небезпечність цього захворювання не слід ігнорувати. Міксоматоз також є вірусним захворюванням, характеризується тривалим інкубаційним періодом (9-14 діб), сезонний прояв — у період активізації кровосисних комах.
Хоча міксоматоз кролів, порівняно з геморагічною хворобою, є виліковним, все ж цей фактор докорінно не змінює різниці економічних збитків між цими захворюваннями: витрати на лікування хворого на міксоматоз кроля можуть складати від 50 до 100 відсотків вартості тварини. Окрім цього, слід враховувати те, що кролі, які одужали після міксоматозу, часто втрачають репродуктивну здатність. Доповнює невтішний перелік факт різкої та значної втрати маси кроля, який перебуває в стадії загострення захворювання, за рахунок впливу інфекційного агенту на ріст тварини, і не менш значущий фактор — ураження слизових оболонок носової та ротової порожнин, що робить споживання твариною корму болісним, іноді неможливим. Одночасно така патологія слизової носових ходів ускладнює процес дихання і може призводити до гіпоксії, задухи, кисневого голодування, і, як наслідок, до загибелі кроля.
Єдиним способом уберегти поголів’я від цих небезпечних захворювань є вакцинація. На сьогодні на ринку представлена низка вакцин проти ГХК, а також міксоматозу, включаючи комплексні, що поєднують в одній дозі два штами, а з появою на ринку вакцини «Лапімун Гемікс-3» — три штами.
Зроблено в Україні
Вакцина «Лапімун Гемікс-3» розроблена та освоєна у виробництві компанією «БІОТЕСТЛАБ». Препарат містить ізольований на території нашої країни штам геморагічної хвороби «БГ-04», виділений в Україні штам другого серотипу «ГБК-2», а також штам міксоматозу MAV/RK-13/20.
Необхідність пошуку серед ізолятів вірусу ГХК другого серотипу була продиктована частими зверненнями промислових виробників та власників з приводу загибелі кролів та скаргами на неефективність багатьох вакцин різних виробників. В окремих господарствах на момент звернення залишалося 15-20% поголів’я. В Україну почали нелегально завозити аутогенні вакцини виробництва зарубіжних лабораторій з надією зупинити поширення ГХК в Україні.
Співробітники компанії «БІОТЕСТЛАБ», досліджуючи патматеріал від загиблих кролів, оцінювали та порівнювали виділені вірусні ізоляти геморагічної хвороби і в результаті ізолювали, охарактеризували й описали найбільш придатний за генетичною варіабельністю штам ГХК, що отримав назву «ГБК-2». В реакції вірусної нейтралізації щодо як відомих вакцинних штамів, так і щодо циркулюючих ізолятів вірусу геморагічної хвороби кролів, штам «ГБК-2» виявився найбільш оптимальним, а антитіла, вироблені на штам «ГБК-2», блокували активність усіх виділених в лабораторії «БІОТЕСТЛАБ» ізолятів вірусу ГХК. Клінічні дослідження довели абсолютне домінування та перевагу штаму «ГБК-2» над відомими штамами й ізолятами, стосовно формування якісного та тривалого імунітету проти вірусу геморагічної хвороби.
Інший вірусний штам ГХК — «БГ-04» — вже тривалий час успішно застосовується компанією «БІОТЕСТЛАБ» у складі вакцин лінійки «Лапімун» у господарствах з високою культурою технології вакцинації. Досвід показав, що за регулярного його використання на 100% поголів’я (за планової вакцинації вакцинами «Лапімун ГЕМ» і «Лапімун Гемікс») захворюваності на геморагічну хворобу не виникає. Тому застосування інших вакцин є необов’язковим.
Захист в одній дозі
Нова вакцина проти геморагічної хвороби та міксоматозу кролів «Лапімун Гемікс-3» є унікальним профілактичним засобом для швидкого та ефективного захисту кролів в українських господарствах різних рівнів епізоотичної ситуації. Кожна доза вакцини «Лапімун Гемікс-3» містить по 500 і 100 протективних доз до ГХК і міксоматозу кролів, відповідно (протективна доза — це мінімальна кількість імунізуючого засобу (антигену або вакцини) яка здатна захистити тварину від захворювання, проти якого зазначена вакцина застосовується). Всі штами, як зазначалося вище, виділені на території України.
Перевагою вакцини є також можливість її застосування кроленятам з 28-денного віку, тобто є шанс сформувати імунітет на ранніх термінах, а отже, виключити явище «імунної ями» в післявідлучний період у молодняка. Одночасна вакцинація кролів від геморагічної хвороби та від міксоматозу дає можливість не тільки забезпечити ефективну імунізацію від двох хвороб однією ін’єкцією, а й скоротити терміни формування захисту від цих двох найнебезпечніших для кролів захворювань, і водночас зменшити витрати, пов’язані з дворазовим залученням людських ресурсів на великих фермах.
Нова вакцина засвідчила високу ефективність для відновлення статусу здоров’я поголів’я. Нехтування імунізацією проти ГХК певний період часу, вибіркове щеплення тварин, неповноцінна вакцинація (вакцинація половиною, четвертиною дози, через 3-6 місяців) призводить до проникнення вірусу геморагічної хвороби кролів в господарства. Вірус ГХК активно розвивається, передається від одного кроля до іншого, досягає високої активності й набуває більших патогенних властивостей, порівняно з початковим періодом занесення штаму на ферму. Щоб протистояти такому ланцюговому процесу, найкращими засобами профілактики щодо захворювання є вакцина «Лапімун Гемікс-3». Препарат легко розриває епізоотичний ланцюг на стадії переведення сприйнятливого до вірусу геморагічної хвороби організму кроля в статус несприйнятливого, що зупиняє розвиток захворювання через 5-7 днів.
Імунна яма чітко спостерігається на синьому графіку після вакцинації на 60-ий день, оскільки до 60-го дня життя у кроленят знижується рівень материнських антитіл, а вакцинальні починають зростати лише через 21-28 днів після вакцинації. Одночасно кроленята, імунізовані на 28 день, у цей же період вже добре захищенні від інфікування вірусом ГХК.
Вакцинувати правильно
Ефективність застосування вакцинних препаратів залежить не лише від якості вакцини. Не менш важливо правильно та своєчасно обробити кролів антигельмінтиками, кокцидіостатиками та інсектицидними препаратами. За високого ступеню інвазії, коли організм кролів перевантажений паразитами, які провокують порушення фізіологічних процесів в основних органах і системах, ефективність формування імунітету після застосування вакцин проходить не повною мірою, а інколи і зовсім блокується.
Крім того, варто пам’ятати правила, нехтування якими призводить до нерезультативності вакцинації.
• Забезпечити холодовий ланцюг доставки вакцини від виробника до споживача. Вакцина повинна перебувати від моменту виготовлення до моменту застосування в температурних межах 2-8°С. Відхилення від вказаної норми може призводити до часткового зниження або повної втрати імуногенних властивостей вакцини.
• Зберігати вакцини згідно інструкції виробника. Перебування флаконів на відкритому сонячному світлі тривалий час робить препарат неефективним.
• Підготувати вакцину до застосування. Температура вакцини перед введенням тварині має бути доведена до 25-30°С. Наслідок дії холодної вакцини — температурний шок. Після чого на місці ін’єкції часто утворюється асептичний абсцес. При утворенні такого абсцесу вакцина не розсмоктується, не потрапляє з капсульованої зони в організм і в результаті не може сприяти формуванню імунітету від збудника, проти якого спрямована дія препарату.
• Контролювати здоров’я тварин. Незадовільний стан або невідповідний період для формування імунної відповіді у вакцинованої тварини на введення вакцини (тварина ослаблена умовами утримання, тривалим транспортуванням, застосуванням лікарських засобів тривалий період тощо) знижує ефективність вакцинації.
• Системне застосування вакцин на поголів’ї, вакцинація усіх тварин у групі, використання повної дози.
