Досвід господарства ім. Лесі України (Волинська область)
У селі Колодяжне на Волині успішно працює багатопрофільне господарство «ім. Лесі Українки». Його назва пов’язана з іменем однієї з найвідоміших жінок світу, адже саме в цьому селі провела дитинство і юність Леся Українка. Як і землячці, колективу підприємства не позичати наполегливості у досягненні цілі. Господарство інтенсивно займається рослинництвом і тваринництвом, має потужності для тривалого зберігання й переробки зерна, хлібокомбінат. Для розвитку молочного напряму реконструювали молочнотоварну ферму з додержанням європейських стандартів, установили сучасну доїльну залу компанії Тріолакт, упровадили автоматизовану систему управління стадом і виробляють молоко ґатунку екстра. Нині утримують за безприв'язною системою 1220 голів, з яких 500 — дійних корів, також мають бичків на відгодівлі. Більшість дійних корів було завезено з-за кордону — Польщі, Німеччини та Нідерландів. Тварин розподіляють на двох фермах.
Для поліпшення генофонду господарство майже десять років займається селекцією: має племінний репродуктор з розведення української чорно-рябої молочної породи і племзавод з розведення голштинської породи. Нетелів колодяжненського господарства купують представники ферм з різних регіонів України. Оскільки вирощування телят приносить прибуток фермі, їх здоров'я є головним пріоритетом. Про попередження захворювань, а саме — про управління вакцинацією розповів головний ветеринарний лікар господарства Микола Шеметюк.
— Пане Миколо, що є найважливішим для досягнення успіху вашої молочної ферми?
— Я працюю у господарстві вже 13 років, тож добре знаю, з чого ми починали, як розвивалися, яких помилок припустилися і яких результатів прагнемо досягти. На моє переконання, стабільного росту та розвитку на фермі можна досягати лише за умови компетентності й злагодженої роботи усіх працівників підприємства, роботи на спільний результат.
Наприклад, ми з зоотехніком постійно ділимося один з одним інформацією щодо стану здоров'я стада, обговорюємо проблеми, аналізуємо їх причини й шукаємо шляхи вирішення. Так, у відборі перспективних нетелів важливо акцентувати увагу на симетричній будові вимені та розміщенні дійок, що дозволить підвищити ефективність доїння. Адже, якщо дійки розміщені дуже близько одна до одної, це значно ускладнює підключення доїльного апарату, а у випадку використання роботів — взагалі не припустимо. Висота розміщення вимені має бути на рівні скакального суглоба кінцівок. Окрім того, звертаємо увагу на величину тіла, оскільки розміри доїльної зали ферми не дозволяють утримувати великих корів.
Коли виникла проблема із захворюванням печінки — жирова дистрофія печінки, а у новотільних корів — кетоз, ми внесли корективи у раціон та схему годівлі. Тваринам згодовуємо корми власного виробництва, саме зараз проводиться заготівля кукурудзяного силосу — для задоволення потреб господарства плануємо закласти близько 7 тис. т.
Наша спільна мета — отримувати молоко високого ґатунку. Нині валовий надій на дійну корову складає 9,5 тис. кг молока із жирністю 3,4-3,8%. Але це не межа, тож ми постійно вчимося, удосконалюємо роботу з поголів'ям, виробництвом молока. Оскільки територіально розташовані близько до кордону, часто буваємо у польських колег, переймаємо досвід.
— Можете навести приклад, що саме перейняли у поляків?
— У польських фермерів сильніше управління молочним виробництвом, менеджмент годівлі, відповідно — менше виникає проблем зі здоров'ям тварин, вища молочна продуктивність поголів'я. У їхніх корів кращі генетичні дані, худоба більш стійка до інтенсивної годівлі, ніж наша голштинізована чорно-ряба. Тому ми стараємося дослухатися до порад, але робимо так, як вважаємо ефективніше саме для нашої ферми, враховуючи специфіку господарства й реалії у галузі.
Щодо прикладів — ми не залишаємо у молочному поголів'ї теличок, народжених з першого отелу нетеля, оскільки з них не можна отримати високопродуктивних корів. У Польщі таких теличок або вилучають зі стада, або позначають. Також не залишаємо у стаді теличок, народжених у двійні, оскільки в них високий рівень ризику гінекологічних проблем, патологій — наприклад, відсутність матки.
— Маєте проблеми з іншими захворюваннями у телят?
— Вакцинопрофілактика — найнадійніший і найефективніший спосіб захисту тварин він інфекційних хвороб.
Приблизно три роки тому, після завезення великої кількості нетелів, у стаді почалися масові шлунково-кишкові та респіраторні захворювання. Я застосовував вакцини різних виробників, але позбутися проблем ніяк не вдавалось — господарство зазнавало збитків. Окрім того, захворювання не лише негативно впливають на здоров'я телят, а й у подальшому на надої, відтворювальну здатність корів.
Спробував препарат Бовімун 4 компанії «БіоТестЛаб» і вже за місяць-два побачив позитивні зміни — тенденцію до зменшення кількості захворювань. До складу препарату входить чотири вакцинні штами — вірус ринотрахеїту ВРХ, вірус парагрипу, вірус діареї, а також живий вірус респіраторно-синцитіальної хвороби ВРХ. Це комбінована вакцина, яка стимулює вироблення міцного імунітету до відповідних захворювань.
Нині я дуже задоволений результатами застосування цієї вакцини, адже це дозволило підвищити збереженість телят і зупинити падіж молодняку від респіраторних інфекцій, а кількість захворювань зменшилась на 95%. Поодинокі випадки трапляються, але без цього не обходиться на жодній фермі. Ще одним вагомим аргументом є ціна вакцини, вона нас влаштовує. Я зрештою припинив експерименти з вакцинами, а господарство знизило витрати на препарати. Ми ввели Бовімун 4 у схему вакцинації телят і корів.
— Розкажіть детальніше по формування сильного імунітету у телят.
— Одним із найважливіших пунктів у системі профілактики гострих респіраторних вірусних інфекційних хвороб є вакцинація тільних корів для створення колострального імунітету в новонароджених телят. Корів вакцинцємо проти ротавірусних і коронавірусних інфекцій за 5-7 тижнів до отелу і проводимо ревакцинацію за 2-3 тижні до отелу.
Новонароджені телята не мають імунітету проти хвороб, тому дуже важливо налагодити управління молозивом для боротьби з хворобами та зниження ризику зараження. Молозиво не даремно називають «рідким золотом», воно надзвичайно корисне для здоров'я телят.
Ми випоюємо телят молозивом лише від вакцинованих корів і лише високоякісним (усе молозиво перевіряємо за допомогою колострометра). Зокрема, уникаємо використання молозива від корів першого отелення, оскільки після його споживання з'являється менша кількість гамаглобулінів, ніж після споживання молозива старших корів. Ретельний відбір молозива, суворе дотримання гігієни, нетривале зберігання, правильне розмороження молозива й безстресове для телят випоювання з соски — це вищі пріоритети для нас.
Новонароджене теля три дні утримуємо в окремій клітці й випоюємо молозивом від його матері. Далі телят випоюємо молоком: телички отримують 550 л, бички — 470 л, а після цього переводимо на спеціальний корм.
Телят уперше вакцинуємо Бовімун 4 у 4-тижневому віці, незалежно від статі, віку та ваги. Упаковка вакцини містить 10 доз, тому я формую групу телят і проводжу процедуру. Крайній термін першого вакцинування теличок — за 50 днів до осіменіння із другим введенням препарату через 21 день. У подальшому корів у стаді вакциную раз на рік, одноразово. Жодного разу я не спостерігав у тварин негативної реакції на препарат. Інколи виникає почервоніння у місці введення уколу, яке зникає без лікування.
Окрім того, представники компанії «БіоТестЛаб» завжди надають фахові консультації з різних ветеринарних питань, які у мене виникають, радять рішення. Одного разу виникла проблема з детоксикацією печінки у корови. Завдяки застосуванню кормової добавки Гепакарнітол вдалося швидко поліпшити процеси метаболізму в печінці й покращити продуктивність тварини. В іншому випадку використовував гепатопротектор для покращення переварювання білків, жирів і вуглеводів у корів після розтелу. Також застосовую нестероїдний протизапальний препарат Кетопро-100 для лікування «скритих» маститів і післяотельних ускладень у корів.
— Для осіменіння ви використовуєте сексовану сперму?
— Не використовуємо, оскільки вважаємо, що це не найкраще рішення для відтворення нашого поголів'я. Серед переваг сексованої сперми — отримання значно більшої кількості жіночих особин. Але є й низка недоліків — наприклад, суттєве зниження відсотку запліднення з часом, застосування лише на тваринах з хорошою фертильністю. Та й вартість такої сперми значно вища, ніж звичайної. Окрім того, використання сексованої сперми недоцільне у випадку, коли ферма тримає бичків на відгодівлі.
Перше осіменіння телиць відбувається по досягненню 12-13 місяців і висоти в холці 140 см. Наш зоотехнік-селекціонер підбирає бугая індивідуально для кожної тварини. Вихід телят на 100 корів становить 87%. У всіх корів контролюємо стан здоров'я репродуктивних органів, досліджуємо на тільність на УЗД-апараті.
Спілкувалася: Олеся Деркач.
Повний текст статті опубліковано в журналі «The Ukrainian Farmer» (№10, жовтень 2021 р.).
